розбір

розбір
I розб`ір
-о́ру, ч., заст.
Аналіз.

II р`озб`ір
ро́збо́ру, ч.
1) Дія за знач. розбирати 1-4), 11).
••

Без ро́збо́ру — усе, всіх поспіль; не вибираючи.

2) Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь.
3) розм. Те саме, що ґатунок 1), 3). || рідко. Рід, категорія, людей з певними рисами, особливостями.
4) У програмуванні – синтаксичний аналіз оператора (речення) формальної мови.
••

Висхідни́й ро́збі́р — спосіб синтаксичного аналізу, за якого дерево розбору будується, починаючи з листів.

Грамати́чний ро́збі́р — синтаксичний аналіз операторів (речень) мови програмування, який виконується транслятором.

Низхідни́й ро́збі́р — спосіб синтаксичного аналізу, за якого дерево розбору будується від верхівки (аксіоми) з метою одержання заданого речення на кінцевих вузлах.

Ро́збі́р програ́ми — аналіз тексту програми групою програмістів для перевірки її правильності.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "розбір" в других словарях:

  • розбій — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розбіг — у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З ро/збі/гу а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинитися після бігу. 2) Рух (машин, механізмів і т. ін.) з поступовим збільшенням, наростанням… …   Український тлумачний словник

  • розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж …   Словник синонімів української мови

  • розбірний — прикметник розбірливий розбірний прикметник якого можна розібрати і скласти …   Орфографічний словник української мови

  • розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко …   Орфографічний словник української мови

  • розбігатися — дієслово доконаного виду розм. розбігатися дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розбігання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розбігтися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розбіжка — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • розбіжний — прикметник …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»